-
1 kick
1. n2) удар м'ячем (футбол)penalty kick — одинадцятиметровий удар, пенальті
3) тех. кидок; відкидання4) розм. футболіст5) розм. задоволення; насолода; приємне збудження6) відбій (рушниці)7) військ. відкіт8) розм. життєва сила; енергія9) амер. активний протест; заперечення, претензія (у різкій формі)11) амер., розм. ін'єкція морфію (наркотику)12) (the kick) розм., груб. мода; кишеня13) розм. шість пенсів14) pl бриджіto get the kick — бути звільненим (з роботи); військ., розм. бути увільненим з армії за негідну поведінку
a kick in the pants — розм. прочухан, рознос
2. v1) ударяти (бити, штовхати) ногою; брикатися; давати стусана2) спорт. бити, пробити (про м'яч)3) вигнати, виставити4) бити задом, хвицати (про коня)5) високо підскакувати (про м'яч)6) відбивати, віддавати (про рушницю)1) військ. відкочуватися (про гармату)8) розм. виявляти норовистість; скандалити; галасувати, бешкетувати9) амер. активно протестувати, повставати (проти чогось)kick against — чинити опір (комусь, чомусь)
kick around — амер. грубо поводитися (з кимсь)
kick aside — відкинути вбік, відшпурнути стусаном
kick away — вигнати стусанами; прогнати з ганьбою
kick back — відповідати ударом на удар; платити тією ж монетою; розм. повертати крадене
kick down — шпурнути (кинути) униз ударом ноги (стусаном)
kick in — заштовхнути (загнати) стусанами; амер., розм. віддавати під примусом частину заробітку; розм. простягти ноги, померти
kick off — скидати (поштовхом ноги); спорт. починати (відновлювати) гру ударом з центра
kick out — вигнати стусанами, вишпурнути; прогнати з ганьбою; вигнати, звільнити
kick up — підкинути (шпурнути вгору) ударом ноги
to kick the bucket — врізати дуба, померти
to kick up a dust — збивати бучу, зчиняти галас
* * *I1) удар, штовхан, копняк (ногою, копитом); стусан2) удар м'ячем ( футбол)3) задоволення, насолода; приємне збудження4) життєва сила, енергія5) aмep. активний протест; заперечення або претензія ( у різкій формі)6) захоплення (особл. чим-небудь новим)7) несподіваний поворот подій; непередбачена зміна, звістка e т. п.9) aмep.; cл. упорскування наркотику10) вiйcьк. відбій (рушниці, пружини е т. п.)11) тex. поштовх, відскок; відкидання12) cл. кишеня13) cл. шість пенсівII v1) ударяти ногою, давати стусана; брикати, хвицати; cпopт. бити ( по м'ячу)2) брикатися3) проявляти норовистість; скандалити, бешкетувати, шуміти4) вигнати, виставити5) високо підстрибувати ( про м'яч)6) віддавати ( про рушницю); відкочуватися ( про гармату)III n
См. также в других словарях:
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
позбивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Збити ударом, поштовхом, змусити впасти всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь, у багатьох місцях. 2) перен. Змусити всіх чи багатьох відмовитися від певного напряму думок, переконань, від здійснення чого небудь.… … Український тлумачний словник
